в означеннях
Тлумачення, значення слова «плюскіт»:

ПЛЮ́СКІТ, коту, чол. Шум від руху, падіння води (або іншої рідини), удару по поверхні води (або іншої рідини), падіння на неї, а також звуки, схожі з таким шумом. В моїй душі чувся веселий шум лісу, плюскіт .. річки (Іван Франко, IV, 1950, 200); На морі був штиль. І тільки згодом з легким плюскотом пішов на берег вечірній прибій (Любомир Дмитерко, Наречена, 1959, 8); По берегах.. вигрівалися жаби і скакали з плюскотом у воду (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 142);  * Образно. Співають [жайворонки], срібний плюскіт ллється з неба так, наче то з-під гори прорвалися тисячі дзенькотливих струмочків води (Павло Оровецький, Зел. повінь, 1961, 56);
//  Слід, брижі на поверхні води (або іншої рідини) від руху, сплесків. — Я помітив в кількох кроках легенький плюскіт. Було таке враження, наче якісь істоти блискавично гулькнули в воду, ховаючись від моїх очей (Олесь Донченко, II, 1956, 477).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, . — Стор. 600.

Коментарі (1)