ПЛЮСКОТАТИСЯ, кочуся, кочешся і ПЛЮСКОТІТИСЯ, очуся, отишея, недок. Підсил. до плюскатися. Стрий літом лагідно плюскочеться о її [скелі] стопи, але восени реве грізно і піниться (Іван Франко, II, 1950, 27); Хвильки плюскотілись біля берега (Юрій Збанацький, Мор. чайка, 1959, 80); Плюскочуться білі качки в басейні під тінню каштана (Максим Рильський, I, 1956, 49); Кукулик встав, пройшов у ванну.., довго плюскотався під холодним д-ушем (Павло Загребельний, День.., 1964, 11).