в означеннях
Тлумачення, значення слова «плодитися»:

ПЛОДИТИСЯ, плодиться, недок.

1. Давати численне потомство, розмножуватися (про тварин, рослини). Обридло Жабам, як на гріх, В болоті жити самостійно; Ніхто їх не чіпав, дурних, Жили, плодилися звичайно... (Леонід Глібов, Вибр., 1951, 122); Спокійно гніздилася і плодилась там різна птиця (Микола Трублаїні, Шхуна.., 1940, 81);
//  розм. Заводити численне потомство (про людей). Отак живе собі село мало не споконвіку.., працює, плодиться, кохає, оре, сіє (Олександр Довженко, I, 1958, 70);
//  розм. З'являтися на світ, народжуватися (звичайно у великій кількості). — Бодай уже ті діти не плодились, що мають рости у неволі (Степан Васильченко, II, 1959, 347); А ми ж, малесенькі, плодилися рясненько. У нас аж шістнадцятеро народилося (Олександр Ковінька, Чому я не сокіл.., 1961, 74).

2. Те саме, що водитися 2. В тихому болоті чорти плодяться (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 152); Під його хатою плодились бабаки (Олекса Стороженко, I, 1957, 203); Заполювати дику гуску не легко, бо вона в нас на Україні дуже-дуже рідко плодиться (Остап Вишня, II, 1956, 180).

3. перен. Витікати, з'являтися у великій кількості. [Корній Данченко:] Оце три тисячі! (Дає.) ..Ну, дай же, боже, щоб вам, пане, з цих грошей ще гроші плодились, а нам на нашій землі щоб хліб добре родив (Борис Грінченко, II, 1963, 529).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, . — Стор. 588.

Коментарі (1)