ПЛОХЕ́НЬКО, присл., розм.
1. Спокійно, смирно. Спершу всі сиділи мовчки, плохенько (Агатангел Кримський, Вибр., 1965, 407).
2. Кволо, несміло. — Та я ж тим шматочком не заївся, — плохенько сперечався Захар (Агатангел Кримський, Вибр., 1965, 412).
ПЛОХЕ́НЬКО, присл., розм.
1. Спокійно, смирно. Спершу всі сиділи мовчки, плохенько (Агатангел Кримський, Вибр., 1965, 407).
2. Кволо, несміло. — Та я ж тим шматочком не заївся, — плохенько сперечався Захар (Агатангел Кримський, Вибр., 1965, 412).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, 1975. — Стор. 593.