в означеннях
Тлумачення, значення слова «плоть»:

ПЛОТЬ, і, жін. Тіло людини або інших живих істот (на противагу психіці, духовному началу). Тут кость і плоть і жир шкварчали (Іван Котляревський, I, 1952, 272); Вони [релігія й ідеалізм] розглядали її [людину] як істоту, що складається з двох відокремлених і прямо протилежних начал: плоті і душі (Наука і життя, 8, 1959, 45);
//  Людське тіло як носій, джерело чуттєвості. Бий поклони! І плоть старечу усмиряй. Святе писаніє читай, Читай, читай та слухай дзвона, А серцеві не потурай (Тарас Шевченко, II, 1963, 55); Не було в тім парубоцькім збентеженні грішного збурення плоті, а схвилювала хлопця лиш незборима сила дівочої краси (Олександр Ільченко, Козацькому роду.., 1958, 350);
//  перен., книжн. Конкретний матеріальний зміст чого-небудь. Для художника явище є тією плоттю, на основі якої він тільки і може вірно розкрити дійсність (Мистецтво, 2, 1956, 16).
Крайня плоть — складка шкіри на кінці чоловічого статевого органа. Справжнім фімозом можна вважати лише такий ступінь звуження крайньої плоті, коли з'являється утруднення в сечовипусканні і затримка сечі (Хвороби дитячого віку, 1955, 196).
Во плоті — втілений у реальний, матеріальний образ. І сина божія во плоті На тій Голгофі розп'яла [Іудея] Межи злодіями (Тарас Шевченко, II, 1963, 282); Набирати (набрати) плоті і крові — втілюватися в певній формі, наповнюватися конкретним змістом; Одна (єдина) плоть — одне нерозривне ціле. Мені здається, що ми — одне ціле: одна думка, одна плоть. І вже не лише у неї болить вивихнута нога, а біль і жаль пронизує всього мене (Юрій Збанацький, Малин. дзвін, 1958, 222); Його [В. Маяковського] рядки, немов бичі свистючі, Пекли й разили, щоб навік збороть, Проти ворожої ставав він тучі, Бо знав, що клас і він — єдина плоть (Максим Рильський, III, 1961, 62); Плоть і кров чия; Плоть від (од) плоті кого, чого: а) рідна дитина, дитя. І вперше він синам сказав: — Товариші, Товариші мої, мої великі діти, Моя і кров і плоть, сподіванка моя! (Микола Бажан, Вибр., 1940, 164); б) породження. Партія — плоть і кров нашого народу (Іван Цюпа, Україна.., 1960, 300); Радянська творча інтелігенція є плоть від плоті народу, невід'ємна його частина (Радянське літературознавство, 7, 1967, 4); У плоть і кров увійти (ввійти) — цілком укоренитися, стати невід'ємною частиною чого-небудь. Усе це [хатина, річка, квіти], звичайно, нам рідне, до болю знайоме, Це те, що з дитинства ввійшло в нашу плоть, в нашу кров (Микола Гірник, Друзі.., 1953, 7).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, . — Стор. 593.

Коментарі (0)