в означеннях
Тлумачення, значення слова «плуг»:

ПЛУГ, а, чол.

1. Сільськогосподарське знаряддя з широким металевим лемешем або диском для оранки. Для милого друга — й вола з плуга (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 163); Семен оре на цій ниві; його плуг блискучим лемешем ріже поле скибою (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 106); Розтинаючи землю плугами, напружено рокочуть трактори (Іван І. Волошин, Сади.., 1950, 3);
//  Машина, пристрій для копання ям, ровів і т. ін. Плуг викопувальний ВП-2 призначений для викопування.. саджанців та сіянців у лісових та плодоягідних розсадниках на добре розроблених ґрунтах (Колгоспна виробнича енциклопедія, II, 1956, 323).
Сніговий плуг — сільськогосподарське знаряддя для оранки засніженого поля (з метою снігозатримання). Іван Леонтійович пропонував підрахувати, де вигідніше для колгоспу затримувати сніг щитами, а де нагортанням сніговим плугом (Колгоспник України, 4, 1957, 30).
Держатися плуга див. держатися; За плугом ходити — орати, обробляти землю. [Чоловік:] За плугом ходить, косить, молотить — оце моя робота (Степан Васильченко, III, 1960, 106); Як би він хотів мати зараз тиху Миронову судьбу. Непомітно жити біля такого ставочка, ходити за плугом, ростити дітей і забути усе-усе на світі (Михайло Стельмах, II, 1962, 74); Плуг волів — кількість волів, яких запрягають у плуг. І коники були [у козака], і пари три коров, І плуг волів (Леонід Глібов, Вибр., 1951, 100); Той (хто) у луг, [а] той (хто) у плуг — безладно, вроздріб (про незлагоджені, неузгоджені дії). — Десять душ вас та й ті не знайдуть одної думки. Той у луг, а той у плуг. У нас по кількасот народу, а й то в усіх одна думка... (Гнат Хоткевич, Довбуш, 1965, 363); Ходити в плузі — тягати плуг, орючи (про волів, коней). Не журися, вірний воле, Не здихай все важче; Тяжко в плузі вік ходити, Та й мені не краще (Павло Грабовський, I, 1959, 521).

2. іст. Штучна одиниця оподаткування, обчислювана за кількістю волів у господарстві. Вісім волів становили «плуг» — штучну одиницю оподаткування (Народна творчість та етнографія, 3, 1958, 108).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, . — Стор. 595.

Коментарі (0)