в означеннях
Тлумачення, значення слова «плутатися»:

ПЛУТАТИСЯ, аюся, аєшся, недок.

1. Безладно перевиватися, переплітатися; заплутуватися (про нитки, волосся і т. ін.). Нитка в руках плуталась, затягалась в узли (Нечуй-Левицький, VI, 1966, 15); Коріння плуталося дивовижними вузлами (Гнат Хоткевич, II, 1966, 273);
//  Безладно обплітати собою що-небудь. На вусах і бороді Йоньки плуталася павутина (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 437).

2. тільки 3 ос. Розташовуватися, звиваючись; вигинатися. Улиці були узенькі, плутались то сюди, то туди (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 69); Повзучі зелені поясники вилися попід ноги, плуталися поміж корінням величезних вивертів (Іван Франко, VI, 1951, 11); Сліди [Маланчині] плутаються на всі боки, як сліди п'яної людини (Юрій Яновський, IV, 1959, 20).

3. Втрачати свободу рухів, зачіпаючись за що-небудь або заплутуючись у чомусь. Мелашка йшла стежкою й плуталась між високою смілкою та дзвониками (Нечуй-Левицький, II, 1956, 309); Священик.., плутаючись у рясі, двічі спіткнувшись, вибіг з учительської (Олесь Донченко, VI, 1957, 634); Тимко плутається в рукавах, халат не зодягається (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 348);
//  Чіпляючись, зачіпаючи, заважати (ходити, рухатися). Цупкий комиш ламався.., плутався під ногами (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 356); Степ заріс тирсою і, хоч була вона невисока, проте плуталася в колеса і дуже гальмувала біг (Юрій Смолич, I, 1958, 98).
 Плутатися ногами в чому і без додатка — зачіпати ногами що-небудь, зачіпатися погами за щось. Він плутався ногами в некошеній густій траві (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 82); Клоуни з жахом кинулись навтіки, спотикаючись і плутаючись ногами (Олесь Донченко, VI, 1957, 432).

4. розм. Важко, невпевнено рухатися (про ноги, язик). Язик його починав плутатись, голова крутилась, все пливло перед очима, перекидалось догори ногами (Іван Микитенко, II, 1957, 334).

5. тільки 3 ос. Втрачати ясність, чіткість; ставати безладним, суперечливим (про думки, слова і т. ін.). Мати скільки раз зачинала розмову, та розмова плуталася, рвалась: то Христя промовчить на матернє питання, то одкаже не те... (Панас Мирний, III, 1954, 413); Думки у старого Ярошенка плутаються (Осип Маковей, Вибр., 1956, 509); В його роздратованій уяві плуталися темним, рухливим клубком якісь неясні образи (Семен Журахович, Дорога.., 1948, 191);
//  безос. Чув [Калинович].., що йому в голові починає плутатися (Іван Франко, VI, 1951, 156).

6. Помилятися, збиватися. Онисько плутався, — почне одно, а зведе на друге... Не пристало, видно, при горі радіти (Панас Мирний, IV, 1955, 48); Я починав імпровізувати, плутаючись у подробицях (Олесь Донченко, VI, 1957, 621);
//  Висловлюватися плутано, нечітко, незрозуміло. — А ви, пане добродію, тото, все виїздите з тими вічами, — плутався отець Альойзій (не так-то легко говорити високопарно!), заглядаючи в очі отцю декану (Лесь Мартович, Тв., 1954, 166).
Плутатися в здогадках (догадках, здогадах, гадках) — те саме, що Губитися в здогадках (догадках, здогадах, гадках) (див. губитися). Парубок.., плутаючись в догадках, повернув назад, додому (Панас Мирний, I, 1949, 128).

7. розм. Перебувати, ходити де-небудь без діла, без толку; никати, вештатися. — Чого ми будемо тут плутатись по цьому садку (Нечуй-Левицький, II, 1956, 142);
//  Ходити сюди-туди поміж ким-, чим-небудь. Інспектор затесався в гурт і, плутаючись поміж школярами, почав притупувати: Уж я сеяла-сеяла лен (Степан Васильченко, I, 1959, 315); На площах малеча хоробро плуталася поміж машинами і кіньми, тягаючи за собою повні відра, навперебій простягаючи кожному кварту, зачерпнуту від душі — по самі вінця!.. (Олесь Гончар, III, 1959, 423);
//  Взагалі ходити. — Слаба, слаба стала [Пріська]! Недовго вже, видно, їй тут плутатись (Панас Мирний, III, 1954, 131).
Плутатися під ногами див. нога.

8. розм. Ходити, не знаходячи дороги; блукати. Вони заблудились і тепер плутаються у плавнях (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 360); Курбала широким кроком перетяв двір, якийсь час плутався в суточках між дерев'яними будівлями (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 193).

9. розм. Іти, зачіпаючись за що-небудь, спотикаючись. Вона посередині, а ми — кругом, мов ті каченята, плутаємось по траві (Словник Грінченка);
//  Іти повільно, мляво. Їхні ноги плутаються по пилюзі (Юрій Яновський, V, 1959, 133).

10. розм. Спілкуватися, мати зв'язок, дружбу з ким-небудь (непідходящим, небажаним).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, . — Стор. 597.

Коментарі (0)