в означеннях
Тлумачення, значення слова «плиг»:

ПЛИГ 1, у, чол., діал. Стрибок. — Дійсно, ти перемогла! — сказав Владно, нахиляючись над воду, де в шалених плигах кидавсь по поверхні клень (Іван Франко, VI, 1951, 313);
//  у знач. присл. плигом. Стрибками. Дика коза біжить плигом (Словник Грінченка).
Збивати (збити) з плигу — те саме, що Збивати (збити) з пантелику (див. збивати). — Він же в їх голова, старшина!.. — зареготався Копаниця.. — нам треба його збити з плигу (Борис Грінченко, II, 1963, 321); Збитися з плигу — те саме, що Збитися з пантелику (див. збиватися). Еней од страху з плигу збився (Іван Котляревський, I, 1952, 104).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, . — Стор. 582.

Коментарі (0)

ПЛИГ 2, розм. Уживається як присудок за знач. плигати і плигнути. В одчинені двері скаче з сіней жаба, така здорова та ряба, та плиг на поріг! (Нечуй-Левицький, III, 1956, 253); А зайці-розбійники з лісу плиг та плиг! (Наталя Забіла, Веселим малюкам, 1959, 47).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, . — Стор. 582.

Коментарі (0)