в означеннях
Тлумачення, значення слова «пливучий»:

ПЛИВУ́ЧИЙ, а, е.

1. Дієпр. акт. теп. ч. до пливти. Борис, глядів на бистро пливучу чисту воду (Іван Франко, III, 1950, 450);
//  у знач. прикм. Немає сонця — І десь воно, проте, живе і світить: За хмарами пливучими, за снігом (Максим Рильський, II, 1960, 94); Там, на пливучих крижинах, можна зустріти білих ведмедів (Микола Трублаїні, Крила.., 1947, 41).

2. у знач. прикм. Який легко розмивається, піддається розрідженню, розмиванню (про ґрунт). Балки кріплення вгинаються під тиском пливучої маси (Микола Ю. Тарновський, Незр. горизонт, 1962, 97).

3. у знач. прикм., перен. Те саме, що плавний. Гучна, важка, пливуча полилася вона [пісня], як вода, понеслася над усіма головами (Панас Мирний, III, 1954, 203).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, . — Стор. 582.

Коментарі (0)