ПО-ДОРО́ЖНЬОМУ, присл. Як для дороги, для подорожі, як у дорогу, в подорож. Ганна Андріївна, одягнена по-дорожньому, сидить на клунках (Юрій Мокрієв, П'єси, 1959, 131); Іван Тимофійович, помітно посивілий в столичних мандрах, був і зараз споряджений по-дорожньому (Олесь Гончар, Таврія, 1952, 432).