ПО-ЛАТИ́НСЬКІЙ, присл., заст. По-латині. — Балабуха ще присилував би мене говорити по-латинській, а я й по-московській незугарна (Нечуй-Левицький, III, 1956, 33).
ПО-ЛАТИ́НСЬКІЙ, присл., заст. По-латині. — Балабуха ще присилував би мене говорити по-латинській, а я й по-московській незугарна (Нечуй-Левицький, III, 1956, 33).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, 1976. — Стор. 61.