ПО-ЛИ́СЯЧОМУ, присл. Як властиво лису. Він, піднявши морду, як не задзявкає й собі по-лисячому! (Іван Франко, IV, 1950, 95).
ПО-ЛИ́СЯЧОМУ, присл. Як властиво лису. Він, піднявши морду, як не задзявкає й собі по-лисячому! (Іван Франко, IV, 1950, 95).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, 1976. — Стор. 70.