Словник української мови

ПО-МОЛОДЕ́ЧОМУ, присл. Як молодий, як молоді; подібно до молодого, до молодих. [Кіттельгавс:] Єсть і між нами такі, що до сивого волосу по-молодечому вибрикують (Леся Українка, IV, 1954, 234); Ми знайомилися з білоруською культурою й мистецтвом по-молодечому жадібно, з гострою цікавістю і любов'ю (Терень Масенко, Життя.., 1960, 8);
//  Як у молодого. Малинін пильно подивився на нього, і по-молодечому заіскрились його очі (Антон Хижняк, Невгамовна, 1961, 128).