ПО-РОЗБІЙНИЦЬКОМУ, присл. Як розбійник, як розбійники; підступно. Іноземні імперіалісти.. виношували плани повалення Радянської влади. Не оголошуючи війни, вони по-розбійницькому напали на Радянську країну (Історія УРСР, II, 1957, 124).
ПО-РОЗБІЙНИЦЬКОМУ, присл. Як розбійник, як розбійники; підступно. Іноземні імперіалісти.. виношували плани повалення Радянської влади. Не оголошуючи війни, вони по-розбійницькому напали на Радянську країну (Історія УРСР, II, 1957, 124).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, 1976. — Стор. 270.