ПО-СІЛЬСЬКО́МУ, присл. Як у селі. Незабр укована,
по-сільському курна й тиха, з міською назвою —
Нижньобульварна — вулиця губилася в прибережних бур'янах
(Любомир Дмитерко, Обпалені.., 1962, 35);
// Як роблять селяни;
як заведено серед селян, як часом властиво селянам
і т. ін. Відра були повні; взяла [Марія] їх через плече,
по-сільському, й пішла легко на сходи (Степан Тудор,
Народження, 1941, 6); Павлина знає тільки отого трохи
вайлуватого, по-сільському несміливого ясноволосого хлопця
(Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 88).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, 1976. — Стор. 329.