ПО-СОБА́ЧИ, присл. Те саме, що по-собачому.
— Коли взявсь брехати по-собачи, то й пропадеш,
як собака! (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 180);
// Як у собаки.
Кузьма.. знову зітхає і по-собачи відданими очима
дивиться на Митрофана (Михайло Стельмах, II, 1962, 94).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, 1976. — Стор. 351.