ПО-СОЛДА́ТСЬКОМУ, присл. Як солдат, як
солдати. Іван прискочив до його, впав химерно на одно коліно,
притулив два пальці до козирка і крикнув
по-солдатському (Нечуй-Левицький, III, 1956, 322); Похмурі, зарослі,
стояли [офіцери-білогвардійці], виструнчившись
по-солдатському, всім своїм виглядом показуючи, що вони
тут не командири, а лише прості номери (Олесь Гончар,
II, 1959, 389); Коли Василеві родичі і знайомі почали
заходити в палату, Микола підвівся з ліжка. Він
по-солдатському підтягнувся, обсмикнув піжаму і,
привітавшись, звернувся до Василя (Антон Хижняк, Невгамовна,
1961, 204);
// Як у солдатів, за звичаєм солдатів.
[Горлов (до Мирона):] Роби, що хочеш. У мене все
по-простому, інтелігентщини не терплю, все
по-солдатському (Олександр Корнійчук, II, 1955, 14).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, 1976. — Стор. 352.