в означеннях
Тлумачення, значення слова «по-справжньому»:

ПО-СПРАВЖНЬОМУ, присл.

1. з дієсл. Так, як слід, як повинно бути. Грицько підріс — в шістнадцять років уже по-справжньому косити почав, от уже й поміч батькові (Андрій Головко, II, 1957, 512); По-справжньому зажили сільські трудівники, коли об'єдналися, зробили основою свого життя громадське господарство (Комуніст України, 12, 1969, 70);
//  У повній мірі, на повну силу. По-справжньому відкрились Ганні очі на них [бандитів] під час наскоку на комуну (Олесь Гончар, II, 1959, 263); Здобуте й загартоване в найсуворіших випробуваннях історії братерство народів нашої Вітчизни по-справжньому розквітло в умовах торжества ленінської національної політики (Вітчизна, 7, 1969, 201);
//  Глибоко, не поверхово. — Ти скажи, по-справжньому любиш мене? (Михайло Стельмах, I, 1962, 578); Максим і раніше бачив валки циган, які важко пересувалися на старих шкапах або стояли табором десь на околицях селищ, але тільки ця безпосередня зустріч з Голдою і розмова з нею схвилювали його по-справжньому (Дмитро Ткач, Арена, 1960, 12);
//  Серйозно, не жартома. Знову войовниче підіймає [дитя] на нього руку, ладне по-справжньому захищати себе (Михайло Стельмах, II, 1962, 247); Провчити надумали блудливого попа по-справжньому (Юрій Збанацький, Єдина. 1959, 133).

2. з прикм. Насправді, дійсно, в дійсності. Він знав, що небагато стрічається по-справжньому щасливих родин (Михайло Стельмах, II, 1962, 147); Драматургія Я. Галана — по-справжньому сучасна і художньо-самобутня (Мистецтво, 4, 1962, 28).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, . — Стор. 359.

Коментарі (0)