ПО-СТАРЦІ́ВСЬКОМУ, присл., розм. Як старець, як старці; по-жебрацькому. — Ви незугарні по-старцівському кланятись: нездатні навіть по-прохацькій [по-прохацьки] виводить голос (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 30).
ПО-СТАРЦІ́ВСЬКОМУ, присл., розм. Як старець, як старці; по-жебрацькому. — Ви незугарні по-старцівському кланятись: нездатні навіть по-прохацькій [по-прохацьки] виводить голос (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 30).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, 1976. — Стор. 370.