ПО-СВЯ́ТО́ЧНОМУ, присл., розм. Те саме, що по-святковому. — Петровичу, просимо до кумпанії! — загукала молода хазяйка, вся промениста з радощів і вже трохи причепурена по-святочному (Дніпрова Чайка, Тв., 1960, 118); Біля воріт виладналися по-святочному зодягнуті старі козаки, які скучали за військом, мов мати за дітьми (Петро Панч, Гомон. Україна, 1954, 446).