в означеннях
Тлумачення, значення слова «по-своєму»:

ПО-СВОЄМУ, присл.

1. Відповідно до власного бажання, розуміння, уподобання тощо; на власний розсуд. — Не я ж буду, щоб я не зробив по-своєму! (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 473); Суддею був Ведмідь, Вовки були підсудки. Давай вони його [Вола] по-своєму судить (Євген Гребінка, I, 1957, 48); — А Юрко нашого Олександра чого вартий! Усі книжки, які були у пана, поперечитував і тепер по-своєму починає порядкувати на городі і в полі (Михайло Стельмах, II, 1962, 72);
//  З свого погляду, із своєї точки зору. Він по-своєму правий.

2. Не так, як усі інші; своєрідно. Всякий, каже народна приказка, розумний по-своєму: один спершу, а другий — потім (Радянська Україна, 5.III 1961, 2); Матроси співали майстерно. Мотив був суворий, мужній і по-своєму оригінальний (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 399).

3. Рідною мовою. І всі мови Слав'янського [слов'янського] люду — Всі знаєте. А своєї Дас(т)ьбі... Колись будем І по-своєму глаголать [говорити] (Тарас Шевченко, I, 1963, 332); — А ти, хлопче,.. в гімназії говори по-руському.., а то завжди — по-своєму, по-українському (Андрій Головко, II, 1957, 266).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, . — Стор. 313.

Коментарі (0)