ПОБА́БЧИТИСЯ, чуся, чишся, док., рідко.
1. фам. Стати старою; постаріти. Домаха дівкою посивіла і побабчилася (Словник Грінченка).
2. розм. Укритися зморшками (про тіло, шкіру).. Обличчя побабчилось.
ПОБА́БЧИТИСЯ, чуся, чишся, док., рідко.
1. фам. Стати старою; постаріти. Домаха дівкою посивіла і побабчилася (Словник Грінченка).
2. розм. Укритися зморшками (про тіло, шкіру).. Обличчя побабчилось.
Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, 1975. — Стор. 607.