ПОБАГА́ТШАТИ, аю, аєш. Док. до багатшати. Хоч убога-убога наша хатина, та в цей вечір і вона покращала, побагатшала. Її бідність скрасили і вишиті рушники, і кетяги калини, і запашне сіно на покуті (Михайло Стельмах, Щедрий вечір, 1967, 173).
ПОБАГА́ТШАТИ, аю, аєш. Док. до багатшати. Хоч убога-убога наша хатина, та в цей вечір і вона покращала, побагатшала. Її бідність скрасили і вишиті рушники, і кетяги калини, і запашне сіно на покуті (Михайло Стельмах, Щедрий вечір, 1967, 173).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, 1975. — Стор. 608.