ПОБАРА́НІЛИЙ, а, е, розм. Безтямний (про очі, погляд); посоловілий. Вона бачила його побаранілі очі, недобрі сині уста (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 401).
ПОБАРА́НІЛИЙ, а, е, розм. Безтямний (про очі, погляд); посоловілий. Вона бачила його побаранілі очі, недобрі сині уста (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 401).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, 1975. — Стор. 609.