ПОБА́ВИТИ, влю, виш; мн. побавлять; док., перех. Бавити якийсь час. Побав дитину, бач як репетує (Словник Грінченка); Бідні москалики мусили вперед пішки дибати з трубами, щоб побавити панів (Нечуй-Левицький, III, 1956, 143).
ПОБА́ВИТИ, влю, виш; мн. побавлять; док., перех. Бавити якийсь час. Побав дитину, бач як репетує (Словник Грінченка); Бідні москалики мусили вперед пішки дибати з трубами, щоб побавити панів (Нечуй-Левицький, III, 1956, 143).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, 1975. — Стор. 607.