в означеннях
Тлумачення, значення слова «побавитися»:

ПОБА́ВИТИСЯ, влюся, вишся; мн. побавляться; док.

1. чим, з ким і без додатка. Забавлятися, гратися якийсь час. Навчився Василь уже і люльку смоктати — а мати мов і не бачить, хай побавиться дитина (Панас Мирний, IV, 1955, 78); — Воно [дівча] ще молоде. Нехай побавиться, аби не нарікала потім, що запрягли її до роботи, — говорила «бабця», як уже зарані величали усі стару їмость [попадю] (Гнат Хоткевич, II, 1966, 10); Ольга пішла до неї й попросила дати їй побавитись лялькою (Олександр Копиленко, Лейтенанти, 1947, 131); Іван Васильович побавився з Ігорком, поклав його спати (Остап Вишня, II, 1956, 76); — Ти б пішов побавитися трохи з хлопцями надворі, поки я в хаті (Агата Турчинська, Зорі.., 1950, 167);
//  Веселитися, розважатися якийсь час. — Вам буде весело: і поговорите, і побавитесь. Ватя заграє на фортеп'яні, а ви ще й потанцюєте (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 61); [Тетяна:] А хто ж тих паничів накликав сюди? Я, чи що? Вам же закортіло побавиться! (Яків Мамонтов, Тв., 1962, 244).

2. Грати в яку-небудь гру якийсь час. Митрофан Юхимович взяв з-під носа у Луся трійник. — Час не жде, давай я зроблю, а ти, поки порозумнішаєш, можеш у коників побавитись (Петро Панч, II, 1956, 456).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, . — Стор. 607.

Коментарі (0)