ПОБАЗІ́КАТИ, аю, аєш, док., зневажл. Базікати якийсь час. Одно, що таки робуча була [паніматка] й сама, а друге, що як зійдеться з молодичками, то любила й побазікать (Анатолій Свидницький, Люборацькі, 1955, 6); Ріті не терпілося побазікати з подругою (Юрій Збанацький, Переджнив'я, 1955, 24).