ПОБЕНКЕТУВАТИ, ую, убш, док.
1. Взяти участь у бенкеті; погуляти. Хрестини, іменини, похорони ніколи не справляються без бенкету: зійдуться чужі люди, треба діло зробити, треба й побенкетувати (Панас Мирний, III, 1954, 191).
2. Бенкетувати якийсь час. Тиждень-другий побенкетують [пани], нажируються вволю та й як вітром здмухне їх (Андрій Головко, II, 1957, 236).