в означеннях
Тлумачення, значення слова «побіч»:

ПОБІЧ, присл., у знач. прийм., з род. в., розм. Те саме, що поряд 1. Крамничка його була побіч з кімнаткою, де ми вчилися (Гнат Хоткевич, I, 1966, 147); Налив [Сава Петрович] собі з пляшки, що стояла на кругленькому столику побіч (Андрій Головко, II, 1957, 272); Зараз побіч Потурайчина, але під другою стіною,.. сидів ще один студент (Лесь Мартович, Тв., 1954, 277); Чотири пари волів тягли плуга.. Побіч волів ішов хлопець-погонич (Борис Грінченко, II, 1963, 59); Наша підвода спинилась побіч кількох інших (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 91); В родині жінка займає дуже поважне і почесне становище, ба навіть веде своє окреме (жіноче, домашнє) хазяйство побіч мужичого (Іван Франко, XVI, 1955, 52).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, . — Стор. 618.

Коментарі (0)