в означеннях
Тлумачення, значення слова «побігайчик»:

ПОБІГА́ЙЧИК, а, чол., звичайно в сполуч. зайчик-побігайчик, розм. Уживається на позначення зайця (перев. як епітет). Нехитре діло підстрелити довговухого побігайчика, у якого навіть шелест осикового листу заганяє душу в самі п'яти (Вечірній Київ, 19.XII 1966, 4); У долині, На стежині, Під дубком, Стрівся Зайчик-Побігайчик З їжачком (Михайло Стельмах, Колосок.., 1959, 50);  * У порівняннях. Вибігло сонце зайчиком, Зайчиком-побігайчиком, Через двори, майданчики — Стриб, стриб! — на вікно (Іван Нехода, Ми живемо.., 1960, 15).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, . — Стор. 614.

Коментарі (0)