в означеннях
Тлумачення, значення слова «побільшати»:

ПОБІЛЬШАТИ, аю, аєш. Док. до більшати. Не слуха [жаба]... дметься... дметься... — Що, сестро, як тобі здається, Побільшала хоч трохи я? (Леонід Глібов, Вибр., 1957, 45); Вона вже виросла, набралася сили і руки побільшали (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 15); Перед очима її побільшало місячне коло, але не стало ясніше (Михайло Стельмах, I, 1962, 342); Вона зблідла ще більше, злякано стала, очі в неї побільшали (Павло Загребельний, Шепіт, 1966, 47); Як побільшають індичата, почнуть добиратися ростом до старих індиків, то вона почне на їх гукати (Панас Мирний, IV, 1955, 294); Не ходила на грища та вечорниці? як і побільшала, бо парубки сміялись з рябої Оксани (Любов Яновська, I, 1959, 32); Якось наче аж побільшав чоловік: всі економські слухають і прислухаються до нього (Михайло Стельмах, I, 1962, 605); Гомін ще побільшав, одні сміялися з Семена, другі вмовляли та потішали, інші знов і собі плакати заходилися (Леся Українка, III, 1952, 562); Надвечір мороз побільшав, під ногами рипів сніг (Олекса Гуреїв, Друзі.., 1959, 160);
//  безос. Зрости кількісно; прибути. Він.. глянув на річку. Води ще побільшало (Борис Грінченко, I, 1963, .416); — На те літо у нас тридцять пар воликів уже буде. Побільшає і тракторів (Семен Журахович, Дорога.., 1948, 119); Дівчина не відала, що сьогодні її слухачів побільшало (Юрій Мушкетик, Серце.., 1962, 54); Клопоту побільшало.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, . — Стор. 617.

Коментарі (0)