в означеннях
Тлумачення, значення слова «побір»:

ПОБІ́Р, бору, чол.

1. перев. мн., заст. У дореволюційній Росії — збір грошима або натурою (на користь держави, поміщика і т. ін.). З кожної хати брали одсипного і десятину. Невелика ще біда сі побори, коли б не осоружна шляхта збирала їх (Олекса Стороженко, I, 1957, 367); Подать, збори, побори, викупне, лихі порядки, що завели пани і правителі, людей давлять (Костянтин Гордієнко, Чужу ниву.., 1947, 139).

2. діал. Дія за значенням побирати. [Комісар:] Семен Перун має бути арештований за надужиття при поборі податків (Іван Франко, IX, 1952, 416).

3. діал. Призов на військову службу. — Мені ще два роки чекати, поки буду вільний від військового побору і зможу женитися (Іван Франко, III, 1950, 62).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, . — Стор. 618.

Коментарі (0)