в означеннях
Тлумачення, значення слова «побіжно»:

ПОБІЖНО, присл.

1. Одночасно, у зв'язку з чим-небудь іншим, основним. — Справді, друже, сьогодні не можу. Ти от побіжно про петлюрівщину пишеш. Може, тобі щось перепаде від бувшого сотника, — показав [Клименко] головою на Підопригору (Михайло Стельмах, II, 1962, 159);
//  Між іншим, мимохідь. З одної зали Шевченкового музею в іншу переходила маленька групка людей. І кожен, хто побіжно кидав на них погляд, одразу здогадувався, що ці люди прибули здалека (Семен Журахович, Вечір.., 1958, 398); Багато чого я не торкнувся, дечого торкнувся побіжно, де-не-де, може, припустився неясності у викладі (Максим Рильський, IX, 1962, 92).

2. Нашвидку, не заглиблюючись у деталі. Галушківський.. витяг папери і подав їх Гордієві. Гордій побіжно глянув на їх, щоб упевнитися, що се те, чого йому треба (Борис Грінченко, II, 1963, 92); Лежать [медичні справні уже цілий тиждень, і я переглянув їх побіжно (Ольга Кобилянська, I, 1956, 414); Побіжно і схвильовано розказую по дорозі своєму товаришеві страшне оповідання полоненого (Мирослав Ірчан, I, 1958, 305);
//  Поверхово, неглибоко. І. Франко вивчав історію не побіжно, стосовно тільки до своїх художніх творів, а спеціально, — і тому його справедливо вважають істориком-професіоналом (Комуніст України, 8, 1966, 61).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, . — Стор. 616.

Коментарі (0)