ПОБОМБИ́ТИ, блю, биш; мн. побомблять; док., перех. і без додатка. Бомбити якийсь час. — Трохи відкладем початок ми концерту: Фашистів, бачите, ще наші побомбить Збираються (Максим Рильський, II, 1956, 193).
ПОБОМБИ́ТИ, блю, биш; мн. побомблять; док., перех. і без додатка. Бомбити якийсь час. — Трохи відкладем початок ми концерту: Фашистів, бачите, ще наші побомбить Збираються (Максим Рильський, II, 1956, 193).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, 1975. — Стор. 622.