в означеннях
Тлумачення, значення слова «побратим»:

ПОБРАТИ́М, а, чол.

1. Той, хто вступив у побратимство з ким-небудь; названий брат. Не знайшов юнак з ким побрататись, не знайшов між хлопців побратима, не знайшов межи дівчат посестри, а надибав вілу білу в горах (Леся Українка, I, 1951, 387); Коло діда, на старому яблуневому пні, сидів його давній товариш і побратим Григорій (Олександр Довженко, I, 1958, 65);
//  Близький друг, товариш. [Жандарм:] Миколо, старий побратиме! Хіба ж ти не пізнав мене? (Іван Франко, IX, 1952, 102); Заводив [парубок].. ні з того ні з сього бійку з найліпшим своїм побратимом (Гнат Хоткевич, II, 1966, 162);  * Образно. Голод, лихий побратим убожества, перший ворог ледарства (Панас Мирний, I, 1954, 50).

2. Товариш по боротьбі, битві, боях. Спішені козаки, закріпивши попони між кіньми, везли на них поранених побратимів своїх (Натан Рибак, Переяславська Рада, 1953, 187); І за мить капітана Обступили з боків Фронтові побратими — Ветерани боїв (Олександр Підсуха, Поеми, 1954, 20); На цьому топірці поклялись на вірність народові славні Довбушеві побратими, по тому як зрадницька куля Дзвінки вбила звитяжного опришка (Олексій Кундзіч, Пов. і опов., 1951, 73);
//  Соратник по якій-небудь діяльності, сподвижник. Побратими любі, милі, — Скрізь розкидані вони: Спочивають у могилі, Чи по тюрмах ждуть труни (Павло Грабовський, I, 1959, 90); — Я розумію, — посміхнувся Василь Васильович. — Ти соромишся звичайних смертних. Але ж ми з тобою — побратими по музах (Олексій Полторацький, Повість.., 1960, 89); У Петербурзі Шевченко був не самотній. Його.. оточило щире коло революційних побратимів (Літературна Україна, 10.III 1961, 4).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, . — Стор. 624.

Коментарі (1)