в означеннях
Тлумачення, значення слова «побрязкач»:

ПОБРЯ́ЗКАЧ, а, чол., розм.

1. Брязкуча прикраса. Коваль підкови їм [коням] кує, Прикраси їм усякі є — Побрязкачі, блискучі цвяшки (Леонід Глібов, Вибр., 1957, 185); В одну хвилю виросла перед Марусею ціла купа всякого жіночого фантя.. Взагалі найбільше мали опришки всяких побрязкачів (Гнат Хоткевич, II, 1966, 147).

2. перен., заст. Монета (у 2 знач.). Зварив би я пивце... тільки що треба багато заходу, та щоб повне побрязкачів у кишені... (Марко Вовчок, VI, 1956, 288); [Печариця:] Коли б за нею [Галею] не було тих побрязкачів, що старий над ними труситься, то я б на тебе, моя голубочко, і не подивився! (Панас Мирний, V, 1955, 154).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, . — Стор. 627.

Коментарі (0)