ПОБРИ́ЖЕНИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. мин. ч. до побрижитися.
2. у знач. прикм. Укритий зморшками, складками; зморшкуватий. Вигинався півколом білястий, побрижений шрам на мізинці (Олекса Десняк, Десну.., 1949, 299).
ПОБРИ́ЖЕНИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. мин. ч. до побрижитися.
2. у знач. прикм. Укритий зморшками, складками; зморшкуватий. Вигинався півколом білястий, побрижений шрам на мізинці (Олекса Десняк, Десну.., 1949, 299).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, 1975. — Стор. 626.