в означеннях
Тлумачення, значення слова «побризкати»:

ПОБРИ́ЗКАТИ, аю, аєш, док.

1. перех. і без додатка, кого, що чим. Облити дрібними краплями, бризками. Узяла [відьма] з кухлика якоїсь води та.. побризкала тою водою і себе, і жлукто усередині... (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 193); [Лизя:] Папашо! От аби ви купили мені духів.. Що запашні — міри нема! Ось понюхайте (Дала йому хусточку). Килька побризкала (Микола Куліш, П'єси, 1960, 21); Яринка взяла кухоль з водою й хотіла побризкати листя (Олесь Донченко, IV, 1957, 153).

2. неперех. Бризкати потроху якийсь час. Може, ті хмари вітрець пронесе, Може, побризкають трохи — і все... (Ігор Муратов, Хороші сусіди, 1948, 30);
//  безос. [Кирило:] Воно вже так щоразу коїтиметься, що погримить, поблиска, часом трошки побризка та й розійдеться (Марко Кропивницький, II, 1958, 11).

3. перех. і неперех., фам. Випити могорич з приводу придбання чого-небудь, радісної події і т. ін. Обидва загадково посміхалися, і на їх обличчях Огей бачить, що йому сьогодні не минути побризкати якусь подію (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 273).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, . — Стор. 626.

Коментарі (0)