в означеннях
Тлумачення, значення слова «побуряковілий»:

ПОБУРЯКОВІ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до побуряковіти. Хряпнула хвіртка, і старий Гірчак, побуряковілий від гніву, вискочив на подвір'я (Валентин Речмедін, Весняні грози, 1961, 24);
//  у знач. прикм. Генерал стояв у машині, збуджений, побуряковілий (Олесь Гончар, III, 1959, 421).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, . — Стор. 629.

Коментарі (0)