ПОБУРЯКОВІ́ТИ, ію, ієш. Док. до буряковіти. Чубенко весь побуряковів, ліва рука в нього смикалась (Юрій Збанацький, Малин. дзвін, 1958, 261); Сержант побуряковів на виду (Павло Загребельний, Шепіт, 1966, 23).
ПОБУРЯКОВІ́ТИ, ію, ієш. Док. до буряковіти. Чубенко весь побуряковів, ліва рука в нього смикалась (Юрій Збанацький, Малин. дзвін, 1958, 261); Сержант побуряковів на виду (Павло Загребельний, Шепіт, 1966, 23).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, 1975. — Стор. 629.