в означеннях
Тлумачення, значення слова «побуркотати»:

ПОБУРКОТА́ТИ, кочу, кочеш і ПОБУРКОТІ́ТИ, очу, отиш, док., перех. і неперех. Буркотати, буркотіти якийсь час. Скілька голубів примчали До вогню, побуркотали, Посміялись, відпочили І в дорогу подалися (Леся Українка, IV, 1954, 189); Поремствувавши, побуркотівши вдосталь.., Параска незабаром подала вечерю, і сім'я обляглась (Володимир Бабляк, Вишневий сад, 1960, 271).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, . — Стор. 629.

Коментарі (0)