в означеннях
Тлумачення, значення слова «побивати»:

ПОБИВАТИ, аю, аєш, недок., перех.

1. розм. Завдавати ударів кому-небудь; бити. [Настя:] Все знаю, небого моя, все знаю. Як тебе брати побивали, за наймичку мали (Іван Франко, IX, 1952, 95); Раз, а то й двічі на рік Бадовський побивав Марціновську за те, що не давала йому грошей на пиятику (Петро Козланюк, Ю. Крук, 1957, 367);
//  перен. Доводити неправильність (якихсь чуток, чиїх-небудь тверджень, переконань тощо). Подекуди знаходяться люди, які не бачать чи не хочуть бачити розквіту народної творчості в Радянській країні. Всупереч живим фактам, наперекір здоровому розуму ці горе-теоретики твердять про «відмирання народної творчості». Та жива дійсність побиває їх (Максим Рильський, III, 1956, 142);
//  перен. Завдавати страждань кому-небудь. — Здається, я лиш один у вас, мамо, — додав я поважно, знаючи, що тим словом я побиваю її неабияк (Ольга Кобилянська, III, 1956, 32); А її, мов грім, побивали ті його слова, однімали в неї мову, рухи... (Борис Грінченко, II, 1963, 289).
Побивати камінням кого — засуджувати кого-небудь. Коли приходить у світ митець, що промовляє тільки для людей із певним нахилом смаку та мислення, то чи треба за це побивати його камінням? (Максим Рильський, Веч. розмови, 1964, 170).

2. розм. Позбавляти життя, убивати всіх або багатьох. Там [по дорозі на Київ] ні птиця не пролітала, ні звір не пробігав, ніякий богатир не проходив — Соловей-розбойник [розбійник] усіх побивав (Українські народні казки, легенди.., 1957, 127); Спис бойовий у руки взяла [Афіна] з наконечником мідним, Гострий, міцний і важкий, що ним побивала героїв Шеренги (Гомер, Одіссея, перекл. Б. Тена, 1963, 31);
//  Полюючи, забивати дичину. Серед туману соколом грає [Ігор], Сірих гусей, білих лебідок на поживу собі побиває (Панас Мирний, V, 1955, 276);
//  Нищити, пошкоджувати рослини, посіви і т. ін. (про град, мороз тощо). І град стане зілля ваші В нивах побивати (Словник Грінченка); Знаєм, яка тут буває холодна весна, Як побиває первоцвіт морозом вона (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 367).

3. розм. Пошкоджувати яку-небудь частину тіла ударами, поштовхами і т. ін.; забивати. На біле каміння, на сире коріння свої ніжки козацькі-молодецькі побиває (Словник Грінченка);
//  Завдавати поразки супротивникові; перемагати кого-небудь. Побивати супротивника мудрістю;
//  Перевершувати в чому-небудь; перемагати в труді, змаганні, грі. ..Англію побиває теж монополія, те ж імперіалізм, тільки іншої країни (Америки, Німеччини) (Ленін, 27, 1972, 387); Науки шкільної я не любив, тож звичайно інші побивали мене пильністю і акуратністю (Іван Франко, I, 1955, 12); — А ви знаєте [як грати в більярд]? — Аякже! В Магнітогорську на заводі мене ніхто не побивав (Антон Хижняк, Невгамовна, 1961, 72);  * Образно. Ласка, з котрою кожна жінка виходить на спірку з своїм іноді й геть-то крутим чоловіком, котрою завжди побиває його, та сама ласка — як став помічати Грицько — зробилася нещирою, холодною... (Панас Мирний, I, 1949, 295).
Думка думку побиває — одна думка швидко змінює іншу. Гарячої голови [хлопця] й роса не холодила, думка думку побивала, обертом у голові крутилися питання (Дніпрова Чайка, Тв., 1960, 96); Побивати [попередні (старі і т. ін.)] рекорди — встановлювати нові рекорди. Спокою не надовго вистачає, Явтух Каленикович знову мчить, побиваючи свої попередні рекорди (Юрій Яновський, II, 1954, 214); Сльоза сльозу побиває — сльоза за сльозою котиться, ллється. Плаче ж то [Катря] так, — сльоза сльозу побиває (Марко Вовчок, I, 1955, 125).

5. рідко. Виводити з гри, забирати фігуру або карту противника. — Ось тепер ви знов були думками деінде, — завважив я, коли вона, побиваючи вежою [турою] мого хлопця [офіцера], виставила короля на небезпеку (Ольга Кобилянська, III, 1956, 39).

6. діал. Оббивати. На.. будинку вже повзав бляхар. Побивав дах (Лесь Мартович, Тв., 1954, 326).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, . — Стор. 611.

Коментарі (0)