в означеннях
Тлумачення, значення слова «побиватися»:

ПОБИВАТИСЯ, аюся, аєшся, недок.

1. Судорожно здригатися, кидатися, метатися. Кругла камбала побивалась, ніби на піску підскакували срібні здорові тарілки (Нечуй-Левицький, II, 1956, 228); Надія ще ніколи не бачила матір в такому розпачі. Вона побивалася так несамовито, ніби в хату принесли покійника (Яків Баш, На... дорозі, 1967, 230).

2. Дуже тужити, нудьгувати, жалкувати за ким-, чим-небудь. Я журюся, побиваюся сама та й без потіхи (Уляна Кравченко, Вибр., 1958, 118); Довго Іван-царенко побивався за жінкою, довго плакав гірко, розпитувався, що йому робити? (Українські народні казки, 1951, 176); Антон сів до Катерини.. і вмовляв: — Як ти, Касю, не побивайся за полем, а нам з тобою не минути колгоспу (Степан Чорнобривець, Потік.., 1956, 232);
//  Переживати через кого-, що-небудь. Чи можем ми, діти, веселими бути, Як ненька в недолі, в нужді побивається нами? (Леся Українка, I, 1951, 75); Ще трохи та й прийшлося б [попаді].. вспокоювати Краньцовську, щоби так дуже не побивалася над Славковим нещастям (Лесь Мартович, Тв., 1954, 430); — Ти не побивайся дуже, вона, може, ще й видужає (Петро Панч, Мир, 1937, 66);
//  над ким — чим. Плакати, приказувати, припадаючи до тіла покійника. [Маруся:] Як зарізалася [Наталя], Василь.. якраз на той час надійшов, та як угледів те... плакав, побивався над Наталею (Панас Мирний, V, 1955, 70); Гірко побивалась над тілом чоловіка нещасна дружина (Іван Цюпа, Назустріч.., 1958, 276).

3. Старатися, докладати зусиль, домагаючись чого-небудь або переборюючи якісь труднощі. — Чого вже я не робив, як не побивався, скільки й кошту стратив, а все-таки нічого не вдіяв (Олекса Стороженко, I, 1957, 230); Збув ти, сердешний, останню свитину Та побивався на тую хатину (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 86); Маріоара бачила, як побивається Петру, щоб заробити для сім'ї на хліб, чим могла допомагала (Михайло Чабанівський, Балканська весна, 1960, 34);
//  Дуже турбуватися, дбати про кого-, що-небудь, виявляти особливу увагу до когось, чогось. — На моїх очах той ліс виріс, на моїх очах і батько твій зостарівся, то я бачив, як він біля того дерева побивався... (Любов Яновська, I, 1959, 349); — Якби Байда був лише зайдою, а не тим, ким він є,.. то хіба б він отак побивався про наші справи (Дмитро Бедзик, Серце.., 1961, 48); — Що ж, парубче, сяку-таку роботу я тобі дам, коли вже так учитель побивається за тобою (Михайло Стельмах, I, 1962, 257); Йому було приємно, що вона так заклопотано побивається коло нього (Василь Кучер, Черв, вогонь, 1959, 60);
//  Жити, важко працюючи, терплячи нестатки в чому-небудь. — Бідували та побивались [ми] з матір'ю до останнього часу, — сказала Любка. — Якби не така важка робота, то, може, мати й тепер були б живі (Нечуй-Левицький, II, 1956, 257); Палажченко змовчав. Що йому казати? Хіба знав його старий друг Бачура, як вони побиваються тут без води? (Михайло Чабанівський, Тече вода.., 1961, 28); Побиватися в наймах.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, . — Стор. 611.

Коментарі (0)