ПОЧАРКУВА́ТИСЯ, уюся, уєшся, розм. Док. до чаркуватися. — Нумо, хлопці! За ваше здоров'я! — високо підніс руку [Варава], а потім почаркувався з усіма близнятами (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 87); Сусіди мої привітні, завше готові допомогти. Більшість із них — люди тверезі, але дехто не без того, щоб іноді почаркуватися (Літературна Україна, 28.I 1969, 4).