ПОЧАСУВА́ТИ, ую, уєш, док., перех. і без додатка, рідко. Зачекати з чим-небудь, відкласти здійснення чогось. [Калеб:] Браття, я б ще гадав йому [Річарду] почасувати — тож і Содому бог почасу вав — він, може, схаменеться (Леся Українка, III, 1952, 78).