в означеннях
Тлумачення, значення слова «початківець»:

ПОЧАТКІ́ВЕЦЬ, вця, чол. Автор (найчастіше молодий), який починає творчий шлях. Ми всі, здається, старші віком літератори, радимо початківцям багато читати (Максим Рильський, III, 1956, 412); Як гармати в полі одлунали і на рейках засохла кров, я в твої [Харкове] гомінливі квартали початківцем смуглявим прийшов (Володимир Сосюра, I, 1957, 236); Опублікування першої книги початківця — свято не тільки для читача, для літератури, для молодого автора, але й для старшого письменника (Юрій Смолич, Перша книга, 1950, 46);
//  у сполуч. із сл., що означають професію, певне заняття. Особа, що починає працювати в якійсь галузі. Початківець-інженер; Робкор-початківець; Механізатор-початківець.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, . — Стор. 464.

Коментарі (0)