в означеннях
Тлумачення, значення слова «початкуючий»:

ПОЧАТКУ́ЮЧИЙ, а, е. Який починає працювати в якій-небудь галузі, перев. як письменник. На полі оригінальної поезії вийшло в «Зорі» кільканадцять творів початкуючих поетів (Іван Франко, XVI, 1955, 130); Треба з любов'ю рекламувати перші книжки початкуючих літераторів, пам'ятаючи, що кожен з нині відомих теж видавав свої перші книжки (Літературна газета, 24.III 1959, 1);
//  у знач. ім. початкуючий, чого, чол. Те саме, що початківець. Розуміти творчість молодих та початкуючих можна лише в тому випадку, коли ти сам із ними перебуваєш у тісних стосунках, а не просто спостерігаєш їх збоку (Павло Тичина, III, 1957, 450).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, . — Стор. 464.

Коментарі (0)