в означеннях
Тлумачення, значення слова «почерк»:

ПОЧЕРК, у, чол.

1. Індивідуальна манера письма, спосіб накреслення літер. По тонкому жіночому почерку й по синьому чорнилі він пізнавав, що то лист од неї (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 406); Вдивлявся довго я У ці рядки, аж поки пригадав, Кому належить цей машистий [розмашистий] почерк... (Максим Рильський, II, 1960, 326); Майорові, видно, було вже нелегко розбирати дрібний почерк (Олесь Гончар, III, 1959, 426);
//  Письмо, змінене під впливом якихось зовнішніх обставин. Ти вибач за почерк мій (правда — гірка!) — Рука приморожена... Холод в столиці... (Іван Нехода, Хто сіє вітер, 1959, 82).

2. перен. Певна манера, характерний стиль виконання якої-небудь роботи. Хмурін бурить з особливим, культурним почерком (Іван Ле, С. Голубар, 1950, 81); У кожного справжнього майстра, хай то митець, конструктор чи будівельник, є власний почерк, щось таке, що притаманне тільки йому (Вечірній Київ, 5.IV 1966, 4); Багатство кольорів, барвистість виробів, різноманітність стилів та художніх почерків майстрів народного мистецтва неодноразово викликали захоплення відвідувачів виставки (Народна творчість та етнографія, 2, 1961, 82); Соціалістичний реалізм передбачає найрізноманітніші творчі почерки, найрізноманітнішу манеру відображення дійсності (Мистецтво, 1, 1956, 8).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, . — Стор. 467.

Коментарі (0)