в означеннях
Тлумачення, значення слова «почесний»:

ПОЧЕ́СНИЙ, а, е.

1. Гідний поваги, пошани. Рустем поправлявся. Його одвідували товариші, галасливий жвавий гурток, який уважав рану Рустемову почесною, бо він дістав її у боротьбі з забобонами (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 155); Всяка праця на користь суспільства, як фізична, так і розумова, поважана і почесна (Програма КПРС, 1961, 103);
//  Який користується повагою, пошаною. Титарівна-Немирівна... Почесного роду... (Тарас Шевченко, II, 1963, 408).

2. Призначений для вияву поваги, пошани. — Добридень, Жане! — привітався з свого почесного місця Аркадій Петрович (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 385); Міністр, тримаючи циліндра в руці, обійшов почесну варту, що стояла, як зелена стіна (Юрій Яновський, II, 1958, 111);
//  Такий, що надається на знак поваги, пошани. — Мені чоло сьогодні квітчає Сей почесний лавровий вінець (Леся Українка, I, 1951, 348); Заслуги Франка на полі науки такі значні, що Петербурзька і Празька Академії наук обрали його своїм членом, а Харківський університет дав йому почесний докторський диплом (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 35); З нагоди півстолітнього ювілею українського кінематографа і за заслуги в його розвитку велику групу кіномитців республіки відзначено почесними званнями та грамотами (Вітчизна, 9, 1969, 221);
//  Такий, що обирається на знак поваги, пошани. Почесна президія зборів.
 Почесний шахтар (хлібороб, колгоспник і т. ін.) — офіційне звання шахтаря (хлібороба, колгоспника і т. ін.), одержане ним за самовіддану працю. Аж ось на трибуні — Почесний шахтар, Старий більшовик Морозенко Назар (Ігор Муратов, Широка дорога, 1950, 36); Минулого року з'явилася ще одна новина, яка.. теж міцно увійде в побут: присвоєння кращим трудівникам полів звань «Почесний хлібороб» і «Почесний колгоспник» (Народна творчість та етнографія, 5, 1967, 25).
Почесний хліб, етн. — хліб, з яким старости приходять сватати дівчину. Тільки й знає почесний хліб старостам вертати (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 457); Почесні батьки, етн. — поважані або близькі особи, що разом з рідними батьками беруть участь в обряді реєстрації новонародженої дитини. В Умані вже багато років існує звичай — на честь появи нового громадянина рідні й почесні батьки висаджують дерева в міському парку — в «Алеї новонароджених» (Комуніст України, 11, 1963, 37).

3. Який робить честь кому-небудь. І знов замислився Горленко.. — Він дістане почесну й корисну посаду, потім староство і закінчить свій життєвий шлях принаймні сенатором (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 40); Павло Тичина — у почесній лаві першовідкривачів, адже ж він автор небачених до нього взірців поезії (Знання та праця, 1, 1966, 1);
//  Честь або гідність якого не принижено. Гусейн-баша затримав його як почесного бранця, і Зелінський уже сорок днів нудьгував у своєму наметі (Зінаїда Тулуб, Людолови, II, 1957, 557).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, . — Стор. 468.

Коментарі (0)