ПОЧУТТЯ́, я, сер.
1. Психічні й фізичні відчуття людини. Виникнення рис характеру дитини залежить від багатьох обставин її життя, але певне значення мають і почуття (Хлібороб України, 3, 1969, 36); Експериментатор владний і над такими почуттями, як голод (Наука і життя, 12, 1965, 23).
2. Здатність відчувати, сприймати навколишнє
середовище. Припустімо, що кожна істота тому
почуває. Що її первісні частки наділено всі почуттями
(Микола Зеров, Вибр., 1966, 187); Цілком можливо припустити,
що тварини мають особливе почуття — почуття
погоди, яке невідоме людям (Народні прикмети і завбачення погоди, 1956,
31); Річенко не поворухнувся; він сидів як
приголомшений, і видко було, що почуття його всі притуплені
(Гнат Хоткевич, I, 1966, 60); * Образно. Розбуди почуття,
Що в тобі, може, спить (Володимир Самійленко, I, 1958, 65).
♦ Шосте почуття — здатність людини добре
орієнтуватися в обставинах, інтуїтивно приймати правильні
рішення. Дядюшка угадував дорогу шостим почуттям,
якого не існує у звичайних людей (Іван Микитенко, II, 1957, 389).
3. із спол. що, мов, немов, ніби і т. ін.
Стан людини, який викликається почуттєвим досвідом.
Таке почуття нараз обхопило Марусяка, мов.. йде
відкись [звідкись] здалека (Гнат Хоткевич, II, 1966, 250); У
Данила було таке почуття, ніби він готується до наступу
і, даючи поради, враховує всі деталі майбутньої
сутички (Олександр Копиленко, Лейтенанти, 1947, 129); Почуття, що
поблизу є людина, яка страждає, перемогло страх (Григорій Тютюнник, Вир,
1964, 381);
// Правильне або хибне усвідомлення
людиною свого значення, ролі в суспільстві і т. ін.
З почуттям власної вищості.. пан писар округлим рухом
звернувсь плечима до громади (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 195);
Треба всемірно зміцнювати у людей почуття хазяїна
підприємства (Комуніст України, 8, 1966, 8);
// Здатність людини
сприймати й усвідомлювати естетичні цінності. Він..
відчував, що до нього поступово повертається і чітка
твердість ліній, і почуття колориту (Зінаїда Тулуб, В степу..,
1964, 253); Коли ми опиняємося в музеях або
заглиблюємося в томи історії мистецтв, то ще раз
переконуємося, наскільки було розвинене почуття краси у наших
далеких предків (Мистецтво, 1, 1963, 28);
// Здатність людини
вміло використовувати властивості чого-небудь. Таке
почуття матеріалу досягається тільки довголітньою
роботою (Вадим Собко, Біле полум'я, 1952, 175).
Естетичне почуття — емоційна реакція людини на
естетичні цінності; Національні почуття — вияви
любові й поваги до свого народу, до його культурних
надбань. Виступаючи проти націоналізму і національного
егоїзму, комуністи разом з тим завжди якнайуважніше
ставляться до національних почуттів мас (Програма
КПРС, 1961, 21); Патріотичні почуття — любов до
Батьківщини, відповідальність за її долю і готовність
служити її інтересам. Високі патріотичні почуття
сповнюють серця будівників комуністичного суспільства
(Радянська Україна, 26.III 1950, 4); Почуття відповідальності —
глибоке усвідомлення свого обов'язку перед
суспільством, людством, розуміння суті й значення своїх
учинків, своєї діяльності. Високе почуття відповідальності
за загальну справу, властиве радянським людям з перших
днів перемоги соціалістичної революції, дедалі більше
розвивається (Комуніст України, 9, 1967, 60); Почуття
інтернаціоналізму — вияв глибокого усвідомлення
міжнародної солідарності трудящих світу в боротьбі за
перемогу соціалістичної революції і побудову комунізму.
Нашій молоді притаманне високе почуття
інтернаціоналізму, пролетарської солідарності (Комуніст України, 10,
1968, 11).
♦ Почуття ліктя див. лікоть; Почуття міри див.
міра.
4. Емоції, що супроводжують оцінку певних суспільних
подій, явищ. Тут, може, говорить більш почуття,
ніж теоретичний розум (Леся Українка, V, 1956, 99); Розум
і почуття людини невіддільні одне від одного (Комуніст України,
6, 1967, 68);
// Вияв схвильованості, душевного
піднесення. Надаремне молоденький, чорнявий піп.. вкладав..
так багато почуття у свої вигуки:.. парафіян цікавило
зовсім не те (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 276); Він пробував
співати,.. але співав недовго й без почуття (Юрій Яновський, II,
1958, 234); Роман прощається з учителем, з почуттям
тисне йому руку (Михайло Стельмах, I, 1962, 255);
// чого.
Емоції, викликані певними душевними переживаннями.
Ся нещасна руїна в попівській рясі збуджувала радше
почуття жалю (Іван Франко, VII, 1951, 16); Пішов додому
Чіпка,.. поніс у серці гірке почуття ненависті (Панас Мирний,
I, 1949, 148); Його охопило почуття палючого сорому
(Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 162);
// Емоційна настроєність.
Одягався [Доря] поспішно, з почуттям свята (Михайло Коцюбинський,
II, 1955, 374); Вже зникло те почуття тихого
відпочинку, що було в першу зиму по приїзді Зоні (Леся Українка,
III, 1952, 656); Зараз же його охопило ділове почуття
(Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 329);
// Інтуїтивне розуміння,
сприйняття, передчуття чого-небудь. Чули те і тюремщики —
і якісь лихі почуття закрадалися у потайники їх серця
(Панас Мирний, I, 1954, 343); Сторожко ступає по стежці
Вутанька. Почуття небезпеки, неясної якоїсь
тривоги ні на мить не покидає її (Олесь Гончар, II, 1959,
257).
Жити одним почуттям — мати спільні інтереси,
бажання, прагнення. Він мій земляк і мій сучасник,
Ми все навпіл ділили з ним. І він ровесник мій, і, власне,
Жили ми почуттям одним (Любомир Дмитерко, Вітчизна, 1948,
146); Почуття гумору — здатність людини бачити
смішне у певних життєвих ситуаціях і вміти його
передавати. — Я ціную, товаришу Рясний, наявне в тобі
почуття гумору (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 114); Стефаник
у своїх спогадах відзначав великі здібності Мартовича,
його надзвичайно сильне почуття гумору і дар
оповідача (Історія української літератури, I, 1954, 685).
♦ Грати на почуттях — використовувати з
корисливою метою певні почуття людини. Буржуазія завжди
користувалася зброєю націоналізму проти робітничого
руху і не пропускала жодної нагоди, щоб грати на
національних почуттях мас (Шамота, Талант і народ, 1958, 74); Давати
(дати) волю почуттю (почуттям) — виявляти
нестриманість, робити щось під впливом настрою. Тут я дав
волю своєму почуттю, я говорив, що хочу жити
роботою партійною (Леся Українка, III, 1952, 693); Бувало,
підпивши, Свирид похитає головою, стукне кулаком по
столі і дасть волю своїм почуттям (Михайло Стельмах, II, 1962,
29).
5. Любов, кохання; захоплення ким-небудь. Зів'яло з часом та почало гаснути в серці Йоновім і почуття до Гашіци (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 245); Мабуть, вона могла б його стримати, вдержати тут силою свого почуття, своєї любові (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 326).